Призовна комісія.
Воєнком питає:
- А ти де хочеш служити?
- У Генеральному штабі!
- Ти що, ідіот?
- А це обов’язкова вимога?

Хто хоче працювати- шукає можливості, хто не хоче-причини.

Якщо чувак не годен мати то, що любить, мусить любити то, що має

Красивим людям личить навіть смерть.

Все пройдет — и надежды зерно не взойдет,
Все, что ты накопил, ни за грош пропадет.
Если ты не поделишься вовремя с другом —
Все твое достоянье врагу отойдет.

Іде по військовій частині солдат і тягне тачку, повну з гівном. Тягне-тягне, а тут назустріч прапорщик:
(П) – Стій, що вкрав?
(С) – Та нічого я не вкрав!
Прапорщик закочує рукави і починає нишпорити в гівні. Нічого не находить і відпускає солдата. Їде він далі. А назустріч офіцер, зразу питає:
(О) – Стій, що вкрав? розказуй!
(С) – Та нічого я не вкрав!
Офіцер теж закочує рукави і обшукує тачку. Теж нічого не находить і відпускає солдата. Доїжає до КПП, і тут його теж зупиняють:
(К) – Стій, що вкрав?
(С) – Нічого не вкрав?
Тачку тут так само обшукуєте, нічого не находять і випускають його. Виходить солдат за межі частини і сам до себе говорить:
- Що вкрав? Що вкрав? Тачку вкрав!

Вітаєм з Новорічним Святом,
Від серця, щиро зичим Вам
Здоров’я, щастя і достатку,
І виконання всіх бажань.

Хай буде Рік Новий не гіршим
Ніж попередній, і завжди
Хай сяйво Різдвяної Зірки
Вас заступає від біди.

З новорічним святом
Я усіх вітаю Вас
І бажаю щоб здійснились
Мрії Ваші у цей час
І щоб жили Ви в любові,
Достатку і мирі
Тож зустрічаймо разом
Новий рік на Україні!

Нехай Новий Рік та Різдво принесуть Вам тільки добробут, родинне тепло та злагоду, щирих друзів та партнерів, шану та любов від рідних та близьких Вам людей, щасливих та яскравих подій, радість, благополуччя та кохання нехай не покидають Ваш дім!!!

Веселих свят!

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.