Призовна комісія.
Воєнком питає:
- А ти де хочеш служити?
- У Генеральному штабі!
- Ти що, ідіот?
- А це обов’язкова вимога?

Іде по військовій частині солдат і тягне тачку, повну з гівном. Тягне-тягне, а тут назустріч прапорщик:
(П) – Стій, що вкрав?
(С) – Та нічого я не вкрав!
Прапорщик закочує рукави і починає нишпорити в гівні. Нічого не находить і відпускає солдата. Їде він далі. А назустріч офіцер, зразу питає:
(О) – Стій, що вкрав? розказуй!
(С) – Та нічого я не вкрав!
Офіцер теж закочує рукави і обшукує тачку. Теж нічого не находить і відпускає солдата. Доїжає до КПП, і тут його теж зупиняють:
(К) – Стій, що вкрав?
(С) – Нічого не вкрав?
Тачку тут так само обшукуєте, нічого не находять і випускають його. Виходить солдат за межі частини і сам до себе говорить:
- Що вкрав? Що вкрав? Тачку вкрав!

Пішли два кума, Степан та Петро, свиней продавати.
Продали, заробили по сто долярів, ідуть додому. Ідуть значить, і тут один кум побачив коров’яче гавно і каже до другого:
- Петре, а во бачите то гавно?
- Так, бачу..
- Петре, а якщо Ви з’їсте то гавно, то я Вам свої сто долярів віддам!
Той, подумав, подивився навкруги і каже:
- А давайте!
Взяв Петро, раз-два, тай з’їв то гавно. І мусів Степан віддати своїх сто долярів. Іде Петро, тай тішиться… Тут бачить Петро, ще одне коров’яче гавно лежить, та й каже до кума:
- Степане, а хочете своїх сто долярів назад,
- Петре, та як не хочу, хочу, – каже той
- А во бачите то гавно, якщо з’їсте вони ваші.
Той, подумав, покрутився, махнув рукою та й з’їв. Ідуть вони далі, і тут Петро каже до Степана:
- Слухай куме, які ми дурні, продали свиней ще й гавна безплатно наїлися.

Сьогодення. Україна. Черкаська область. Селище міського типу. Над полем літає кукурузник і орошує його.
Двоє дядьків уважно стежать за літачком, сидячи в тіньку та смакуючи свіженьким сальцем, пахучим українським хлібом та кришталево-чистою самогоночкою.
Раптом літачок губить контроль і вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля. Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під`їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись:
- І що ви на це скажете, куме? – питає один другого.
- Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА – ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!

- Ти як женився?
- Завдяки інтернету
- Що сайт знайомств?
- Ні, в театер пішов, коли модем накрився!

Зустрічаються два кума:
- О, куме, а шо то у Вас на голові?
- Та то я в цюрюльню ходив. Попросив, щоб "під горшок” підстригли. А шо, не подобається?
- Ну … Ви ще раз сходіть, нехай ручку зістрижуть.

Сидять два кума. Випивають.
Один кум піднімає чарку й каже:
- Ну що куме Вам побажати? Щоб Ви були багаті чи здорові?
- Краще, щоб я був багатий. А то бачте, ось кабанчик на столі лежить. А такий був здоровий

Діти з вчителькою знялися на фотку. Вчителька переконує їх купити кожному собі по фотографії:
- Представте, як це здорово – коли ви вже будете дорослими, подивитесь на фото і скажете: "А ось Марічка, вона тепер актриса. А це ось Петрик, він тепер лікар…”
Тут пролунав тихий голос Вовочки із задньої парти:
- "А ось це Марь Іванівна, давно вже померла…”

6-річний Вовочка в сльозах прибігає до мами і скаржиться їй на свою молодшу сестричку:
- Вона мене за волосся схопила!
- Вовочка, ти не повинен так переживати: вона ж ще маленька і не
розуміє, що це боляче, коли тягають за волосся.
Вовочка йде. Через якийсь час з кімнати знову доноситься дитячий плач.
Мама вбігає в кімнату і питає у дітей:
- У чому справа?
Вовочка:
- Тепер вона все розуміє!

Сидить Вовочка в трамваї. Поруч стоїть бабуся.
Вовочка: Ну, що, ноги болять…
Бабуся: Болять, болять…
Вовочка: А ви, коли маленькою були, старшим місцем поступались?
Бабуся: Поступалась, поступалась, внучику…
Вовочка: Ось тому вони й болять!