З Днем святого Валентина, Я Тебе вітаю! Море радості в кохані, Я тобі бажаю! Зорю з неба, перли з дна, Я тобі дістану! Бо Тебе КОХАЮ я ТИ МОЯ КОХАНА!!!
Пішли два кума, Степан та Петро, свиней продавати. Продали, заробили по сто долярів, ідуть додому. Ідуть значить, і тут один кум побачив коров’яче гавно і каже до другого: - Петре, а во бачите то гавно? - Так, бачу.. - Петре, а якщо Ви з’їсте то гавно, то я Вам свої сто долярів віддам! Той, подумав, подивився навкруги і каже: - А давайте! Взяв Петро, раз-два, тай з’їв то гавно. І мусів Степан віддати своїх сто долярів. Іде Петро, тай тішиться… Тут бачить Петро, ще одне коров’яче гавно лежить, та й каже до кума: - Степане, а хочете своїх сто долярів назад, - Петре, та як не хочу, хочу, – каже той - А во бачите то гавно, якщо з’їсте вони ваші. Той, подумав, покрутився, махнув рукою та й з’їв. Ідуть вони далі, і тут Петро каже до Степана: - Слухай куме, які ми дурні, продали свиней ще й гавна безплатно наїлися.
Сьогодення. Україна. Черкаська область. Селище міського типу. Над полем літає кукурузник і орошує його. Двоє дядьків уважно стежать за літачком, сидячи в тіньку та смакуючи свіженьким сальцем, пахучим українським хлібом та кришталево-чистою самогоночкою. Раптом літачок губить контроль і вдаряється в житлову двоповерхову споруду обабіч поля. Збиває балкон і з поламаними крилами падає перед під`їздом. Хвилина мовчання, після якої дядьки перезирнулись: - І що ви на це скажете, куме? – питає один другого. - Та що тут казать! ЯКА КРАЇНА – ТАКИЙ І ТЕРАКТ!!!
У твій день народження хай небо буде голубе, Ми так сердечно й щиро усі вітаємо Тебе. Нехай для Тебе завжди сонце ясно світить І квіти ніжності цвітуть. Нехай в добрі, у щасті й мирі Усі прийдешні роки пройдуть. Бажаєм сердечно, що можна Найріднішій людині побажати, Щоб лихо минало і йшло в небуття, Бажаєм, щоб горя ніколи не знала Ти, Щоб радість довіку дарувало життя.
Есть темы вечные. К примеру, Разлука, верность, честь, любовь. Поэты со времен Гомера К ним обращались вновь и вновь. И у служителей сатиры Есть тема вечная одна. Еще до сотворенья мира Возникла, видимо, она. Зовется "тещей" тема эта, Но вот уже который год Не слышим мы о ней куплетов, Соленых шуток и острот,
А в чем причина? Оскудели Сейчас сатириков умы? Нет, просто мы недоглядели, Недоучли чего-то мы. Глазами нужно нам другими Взглянуть на тещу наших дней - Не шутки плоские, а гимны Мы создавать должны о ней. Не зря, трудясь почти полвека, Один научный институт Предположил, что человеком Мужчину сделал тещин труд. С такой гипотезой согласен Любой, кто был хоть раз женат. Ведь теща - это микроясли, А также микродетский сад. На ней одной, как мост на сваях, Любая держится семья. Она и кухня домовая, И курсы кройки и шитья. Для зятя - счетная машина, Д
... Читати далі »
